
Сучасне профорієнтування – це, перш за все, виховання молодої людини як суб'єкта вибору професії і суб'єкта праці, особи, яка володіє активністю та самостійністю в поведінці й діяльності, виборі мети й плануванні свого майбутнього. Профорієнтація — це й створення умов, які сприяють розвитку внутрішніх засобів активного професійного самовизначення: самопізнання, самооцінювання і саморозвитку. Правильний вибір професії — це моральне задоволення, висока самооцінка. Водночас це й висока продуктивність праці. Вибір професії — точка, в якій сходяться інтереси особистості та суспільства, де можливе й необхідне поєднання особистих і загальних інтересів.
Головним завдання школи з профорієнтаційного виховання старшокласників є:
1) формування позитивного ставлення до праці, усвідомлення того, що праця є обов'язком кожної людини;
2) знання певних професій, їх змісту, вимог, перспектив їх розвитку, шляхів здобуття професійної кваліфікації;
3) виявлення певних професійних інтересів, формування правильної самооцінки, знання своїх здібностей.
Ефективність профорієнтаційної роботи з учнями підвищується за таких умов:
а) побудова профорієнтаційної роботи на основі врахування вікових особливостей учнів;
б) конструювання пізнавального профорієнтаційного матеріалу на основі принципів системності, послідовності й наступності;
в) застосування активних методів навчання та виховання в профорієнтаційній роботі, використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій і засобів зв’язку (ресурси Інтернету);
г) реалізація творчих зв'язків класного керівника з батьками і вчителями-предметниками.
Співробітництво класного керівника з батьками у проведенні профорієнтаційної роботи здійснюється в двох основних напрямках: психолого-педагогічна освіта з питань свідомого вибору професії і залучення батьків до активної участі в профорієнтаційної роботі класу, школи. Обидва напрямки - це основні шляхи формування так званого профорієнтаційного середовища учнів. Успішність профорієнтаційної роботи в школі значною мірою залежить від участі в ній учителів-предметників. Тісний контакт класного керівника з учителями-предметниками дає можливість підвищити виховні функції кожного навчального предмета, наблизити його до соціальної практики. У цьому співробітництві класний керівник виступає в ролі координатора, який узгоджує, планує і разом з учителями-предметниками проводить цю роботу. Предметники, в свою чергу, беруть участь у проведенні профорієнтаційних заходів, спрямованих на ознайомлення учнів з певними професіями, що відповідають специфіці того чи іншого предмета. Усе це створює сприятливі умови для ознайомлення учнів із психологічною характеристикою професії, тими вимогами, що пред'являються до уваги, спостережливості, мислення, волі, характеру та інших психологічних особливостей людини в тій або іншій професії.
Розвиток пізнавальної активності учнів, самостійності, творчого підходу до розв'язання поставлених завдань є важливою вимогою не тільки профорієнтації, а й усієї навчально-виховної роботи в школі. В профорієнтаційній роботі багато місця потрібно відводити самостійній інформаційно-пошуковій роботі учнів. До основних форм цієї роботи можна віднести творчі проекти «У світі професії», «Професія майбутнього», конкурс рекламних плакатів «Обирай робітничу професію» конкурс бізнес-планів «Я відкриваю свою справу».
Під час орієнтації учнів на конкретну професію необхідно уникати таких помилок:
- поділ професій на «престижні» й «непрестижні»;
- ототожнення навчального предмета з професією;
- перенесення ставлення до людини - представника професії - на саму професію;
- вибір професії під чиїмсь впливом;
- застарілі уявлення про характер праці у сфері матеріального виробництва.
Профорієнтаційна робота розкриває широкі можливості й для використання колективних форм пізнавальної діяльності учнів, яка здійснюється в таких видах профорієнтаційних заходів: зустріч зі спеціалістом, профорієнтаційна екскурсія, самостійне дослідження професії учнями.